Грексіт

Грексіт - потенційний вихід Греції з Єврозони, в першу чергу через некерованого зростання державного боргу. Термін був вперше запропонований аналітиками Citigroup Віллем Г. Буйтер і Ібрагімом Рабарі 6 лютого 2012 як з'єднання англійських слів Греція (Greece) і «вихід» (exit). Прихильники пропозиції стверджують, що вихід з Єврозони і повернення драхми міг би різко збільшити експорт, оживити туризм і благотворно вплинути на економіку країни в цілому, перешкоджаючи дорогому імпорту. Противники стверджують, що ці заходи лише ускладнять становище грецького народу, приведуть до суспільних безладів, дестабілізації, завдадуть шкоди репутації Єврозони і запустять ланцюгову реакцію виходу з Єврозони інших країн.

27 січня 2015, через два дні після дострокових виборів до грецького парламенту, Алексіс Ципрас, лідер перемігшої «Коаліції радикальних лівих», сформував новий уряд. Він призначив Яніса Варуфакіс міністром фінансів, і з тих пір ймовірність «грексіта» в найближчому майбутньому широко обговорюється.


Економіка Греції посідає 37-ме місце у світі за показником росту валового внутрішнього продукту та 33-те — за паритетом купівельної спроможності. За даними індексу розвитку людського потенціалу 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і відноситься до групи «розвинених країн». Проте через світову фінансову кризу Греція опинилася на межі банкрутства. ЄС та МВФ розробили програму фінансового порятунку Греції, включаючи план заходів жорсткої економії. Втім вони не дали бажаного результату, а сам план допомоги 2013 року експерти МВФ визнали хибним. Станом на перший квартал 2013 року ВВП Греції скоротився на 5,6%, при тому що в четвертому кварталі 2012 року також відбулося його падіння на 5,7%. На березень 2013 року рівень безробіття в країні сягнув 26,8% працездатного населення, що на 0,1% більше, ніж у лютому місяці.

Однією з головних причин економічного спаду стало «марнотратство» та бездіяльність влади, що постійно брала в борг гроші (і цей борг зростав з кожним роком) та нічого не робила для подолання податкової слабкості населення країни та стабілізації внутрішньо економічної ситуації в країни. Отже з вищезазначеного можна виділити такі основні причини кризи в країні:

• Переважання на грецьких ринках імпортних товарів;
• Великий зовнішній борг країни;
• Зростання рівня безробіття, особливо серед молоді;
• Зниження рівня туризму що є основною статтею прибутку;
• Зменшення іноземних інвестицій;
• Високий рівень корумпованості (й не бажання влади боротись з цим явищем).

 
Нижче перераховані непопулярні антикризові заходи, які базово можна розділити на 2 групи, стали причиною проведення Грецького фінансового референдуму в 2015р.: 1) скорочення видатків державного бюджету. Дана група заходів включає в себе наступні дії:

• підвищення ставок податку на додану вартість, що за розрахунками мало забезпечити приплив додаткових коштів до бюджету приблизно на 1,3 млрд. дол.;
• збільшення акцизів наа тютюн, алкоголь, паливо і т.д.;
• підвищення податків на предмети розкоші, на нерухомість, на доходи підприємств;
• приватизації державної власності;
• урізання заробітної плати державним службовцям і скорочення їх кількості;
• заморожування розміру пенсійних виплат;
• зниження соціальних витрат (на освіту, медицину, посібників з безробіття) і відміна деяких видів пільг.

2) позички, кредити у МВФ та Європейського центрального банку. Саме в Греції ця група методів знайшла своє відображення так: Першим кроком стало рішення Ради міністрів фінансів країн Єврозони про виділення Греції допомоги в розмірі 110 млрд. євро, прийняте 2 травня 2010 року. Кошти виплачувались протягом 3 років, з них 40 млрд. – до кінця 2010 року. Це було спільне рішення ЄС і МВФ, який зобов'язався виділити на ці цілі 30 млрд. Решту коштів мали надати Єврокомісія і окремі країни Єврозони. Виплата найбільшої частки — 22,4 млрд. євро – лягли на плечі Німеччини. При цьому, Франція та інші країни раніше активно виступали проти залучення МВФ до вирішення проблем Єврозони на тій підставі, що Фонд фактично контролює США. Згідно з прийнятою програмою допомоги в 2010 р. Греція отримала близько 10 млрд. євро від МВФ і ще 30 млрд. – від європейських країн. Відсотки по кредиту не перевищували 5% річних, а це значно менше, ніж вартість позики на відкритому ринку. Перший пакет допомоги (20 млрд. євро) був виділений Греції вже в першій половині травня 2010. 28 червня 2015 Парламент Греції затвердив проведення референдуму з питання про борг країни, запропоноване напередодні прем'єр-міністром. Голосування про згоду з вимогами міжнародних кредиторів має пройти 5 липня. Після затвердження грецькі банки зачинились з понеділка, 29 червня, також у понеділок не працюватиме грецька фондова біржа. Банки можуть відкритися лише 6 липня — після завершення референдуму.  

На 1 липня 2015 Греція не здійснила обов'язковий платіж за кредитами МВФ на суму $ 1.6 млрд і, тим самим, увійшла у стан технічного дефолту. Пізно увечері напередодні платежу Уряд Греції звернувся до Єврогрупи, в яку входять міністри фінансів країн ЄС, з проханням надати наступний кредит, але, зважаючи на очікуваний в Греції кредитний референдум, це прохання було відхилене. Всі наступні консультації з Єврогрупою щодо можливих наступних кредитуваннь було вирішено продовжити по факту проведення референдуму. Всі інші контакти на всіх рівнях вирішено було припинити.

Посилання:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0...
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%82
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0...

Теги.:

Прокоментуйте першим!